Середа, 24.04.2024, 09:00
Вітаю Вас Гість 

Колодянський ліцей

Міні-чат
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Ігри під темперамент

З народження, та що там з народження, ще в утробі, кожна дитина має індивідуальний природний темперамент. Він проявляється у всіх областях: у швидкості мислення, мовлення, міміці, рухливості, манері спілкування, у виборі ігор. Те, що закладено природою, практично неможливо змінити. І в той же час темперамент можна навчитися контролювати. Як відомо, усього є чотири групи темпераменту людей: меланхолік, флегматик, холерик і сангвінік. Темперамент обумовлений швидкістю й силою реакції нервової системи на різного роду подразники. Наприклад, на інтонацію голосу матері, мокрі пелюшки, почуття голоду, біль у шлунку, власні бажання. Згодом одним з таких подразників виступають ігри, у які дитина грає. Правильно підібрана гра не тільки сприяє весело проведеному часу, але й виробляє в маляти певні навички, розвиває, учить маля. Так, гіперактивних малят за допомогою ігор можна навчити стримувати свої емоції, а соромливих - не боятися всього нового. У повільних у процесі гри не важко буде виробити швидкість реакції, і так далі тощо. Головне - підібрати гру, що допоможе розвити слабкі сторони темпераменту, але при цьому не «задавити» сильні.
   Дитина-меланхолік. Відмінною рисою дітей цього типу є замкнутість, нерішучість і помисливість. Ця дитина природжений песиміст, вона постійно чимсь незадоволена і рідко видає позитивні емоції. Меланхолік наполегливо вимагає уваги до своєї персони й проявляє невдоволення, якщо батьки просять його пограти самостійно, часто ниє, пхикає або кричить у весь голос. Діти цього типу не відчувають потреби в іграх. Вони цілком комфортно себе почувають у суспільстві батьків, бабусь і дідусів.
    Можливі проблеми: Дитина-меланхолік не любить нововведень. Нову гру вона сприймає насторожено. Їй потрібен час, щоб звикнути до змін і прийняти їх. Таке маля не вміє програвати. Зазнавши поразки, воно обов'язково закотить концерт. Крім того, після програшу воно втратить до гри всякий інтерес і більше не захоче в неї грати. 
     У що грати: Меланхолікові потрібно вчитися самостійності й сміливості. Для цього як не можна краще підійдуть ігри «із секретом», які дають потужний імпульс до одержання нової інформації й досягненню мети. Найпоширенішим прикладом ігор «із секретом» є мотрійки, іграшки, що видають різні звуки й трансформери. Заохочуйте прагнення меланхоліка розібрати іграшку, подивитися, що в неї в середині, зробити з декількох іграшок одну. Маля такого складу не можна наказувати. Негативні оцінки того, що він робить, приведуть до того, що чадо замкне й «вийде» із гри. Не наполягайте, щоб меланхолік дотримував правил. Нехай грає так, як йому подобається. Всі нововведення вносьте поступово, демонструючи дитині нові можливості знайомій йому іграшки. У помірних дозах позитивний ефект дають агресивні іграшки (пістолети, солдатики, танки, пушки). Меланхолікові бажано купувати іграшки, доступні його віку, але з розрахунком «на найближче майбутнє». 
     Дитина - флегматик. Із цією дитиною батьки звичайно не знають проблем. Він багато спить, уміє грати один, рідко закочує істерики й практично не вимагає до себе уваги. Дитина-флегматик повільна, стримана, розважлива, не часто демонструє навколишнім свої емоції й не любить ризикувати. Флегматик обожнює спокійні ігри й намагається завжди триматися в тіні. Він особливо не нервує через програш і не радується бурхливо виграшу. Діти цього типу обожнюють фантазувати. Найчастіше вони грають у своїй уяві.
    Можливі проблеми: Флегматик грає в будь-які ігри, які йому пропонують однолітки або батьки, практично він ніколи не проявляє жвавого інтересу до гри й не захоплюється процесом. Його взагалі складно чимсь захопити. Створюється враження, що він як би пливе за течією й живе так, як йому нав'язують навколишні. У душі флегматик може протестувати проти такого положення речей, але в нього не вистачає сміливості висловити свою думку й піти всупереч.
    У що грати: Щоб підвищити самооцінку флегматика й виробити впевненість у собі, треба з особливою обережністю ставитися до ігор, у яких дитину може чекати поразка. Перш ніж навчити флегматика програвати, необхідно збудити в нього інтерес до ігор взагалі. Виробити швидкість реакції допоможуть ігри, що вимагають рухи. Для цих цілей підійдуть будь-які великомасштабні іграшки: куби-вкладиші, більші машинки, ляльки, візки, спортивні снаряди. Таке велике, утворююче середовище предмети в грі дитини корисні не тільки як засіб вільної фантазійної організації ігрового простору, але і як засіб, що спонукує маля до великої рухливості, ріноманітості рухів. Навчити флегматика відкрито виражати свої емоції можна за допомогою ігор-діалогів. Цінність цих ігор полягає в тому, що вони висувають вимоги до активізації емоційно-розумових процесів: єдності слова, дії, думки й уяви. Гра-діалог виховує вміння слухати й чути, уміння зосереджувати увагу на змісті розмови, доповнювати сказане, висловлювати свою думку й виражати емоції. Гра-діалог може бути як рухливою, так і спокійною. Найпоширенішим її прикладом є різні сюжетно-рольові ігри.  
     Дитина - холерик. Спокійною цю дитину ніяк не назвеш. З перших днів життя холерик постійно нагадує про себе голосним плачем і ні на хвилину не дає батькам розслабитися. Він легко збуджується й довго не може заспокоїтися. Холерик віддає перевагу шумним іграм і баловству. Все це супроводжується шумовим оформленням, що він сам і видає. Навіть складаючи пазли, мозаїку, холерик буде голосно коментувати свої дії (або дії персонажів на картинці). Холерика чутно здалеку: він говорить багато, швидко й голосно. З раннього дитинства він уміє працювати на публіку й постійно має потребу в глядачах. 
    Можливі проблеми: Дитина-холерик часто порушує правила гри. Він швидко схоплює нову інформацію й так само швидко про неї забуває. Він не любить і не вміє грати на самоті. Йому важливо, щоб хтось бачив, як у нього добре виходить. Холерик запальний, він часто провокує конфліктні ситуації з однолітками й батьками.     
   У що грати: Навчити таку дитину грати самостійно можна за допомогою вигаданих глядачів - ляльок, м'яких іграшок. А знизити збудливість, заспокоїти й направити енергію, що б'є через край, у мирне русло можна за допомогою інтелектуальних ігор, що вимагають ухвалення рішення. Прикладом таких ігор для самих маленьких є всілякі фігурки-вкладиші. Навчити дитину запам'ятовувати й виконувати певні правила (порядок і послідовність дій) можна за допомогою ігор з яскравим фіналом. Холерикові нецікаво просто так катати машинку або качати ляльку. Йому в будь-якій грі важливий не процес, а кінцевий результат. Дитина повинна знати, заради чого він дотримується правил. Діти цього типу проявляють до гри інтерес тільки в тому випадку, якщо знають, чого прагнуть. Крім того, холерик, як правило, байдужий до ігор, метою яких є створення чого-небудь. Кубики й конструктор він у найкращому разі розкидає по кімнаті. А от настільний футбол, хокей, більярд можуть надовго захопити таке маля.
     Дитина - сангвінік. Це самий «ігровий» темперамент. Сангвініки мають вроджену здатність грати й агітувати до гри всіх навколо. Це маля природжений оптиміст і життєлюб. Він неймовірно цікавий, постійно має потребу в нових враженнях, любить ризикувати й у відповідальні моменти вміє збиратися й концентрувати свою увагу. Дитина-сангвінік проявляє величезний інтерес до всього, що його оточує. Він прекрасно сходиться з однолітками, швидко адаптується в незнайомому місці й миттєво засвоює нову інформацію. Таке маля не злопам'ятне, швидко пробачає й забуває образу. 
    Можливі проблеми: Захопившись якою-небудь справою, маля не може правильно розрахувати сили, швидко стомлюється від одноманітності й часто міняє обридлі заняття. Він не здатний тривалий час утримувати свою увагу на одній грі. Якщо в сангвініка щось не виходить, він не буде розбудовуватися й домагатися поставленої мети. Він простіше - змінить мету. Сангвінік не здатний боротися, йому не вистачає завзятості. Він бере тільки те, що дається йому без праці.
    У що грати: Щоб оптимізм і життєрадісність сангвініка не переросли в легкодумство й мінливість, треба вчити його терпляче домагатися поставлених цілей. Для цього підійдуть іграшки – трансформери, які мають безліч варіацій і вимагають тривалої концентрації уваги. Самим маленьким підійдуть брязкальця й пірамідки, на які можна надягати й знімати деталі. Дітям старшого віку сподобаються так називані маніпуляторні ігри: різні види конструкторів, іграшки, що представляють собою зменшені копії дорослих речей (інструменти, моделі побутової техніки). Гарні також електронні іграшки. Завдання батьків постійно «підливати масла у вогонь», підігріваючи інтерес дитини до іграшки, подаючи йому нові ідеї, відкриваючи новий погляд на стару іграшку. Як тільки ви бачите, що маля збирається залишити гру, покажіть йому її нові можливості. Ваше завдання - навчити сангвініка як можна довше грати з однієї й тією же іграшкою.   

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Квітень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930
Погода

Copyright MyCorp © 2024
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz